Війна в Україні створила величезну потребу в психологічній підтримці населення – від першої психологічної допомоги до комплексного психологічного супроводу. Люди пережили страх, травму та ізоляцію, у них проявляються симптоми тривоги, депресії та стресу. 

Психологи «Лікарів без кордонів» реагують на потреби пацієнтів, надаючи їм першу психологічну допомогу, консультації з питань психічного здоров'я та комплексну психологічну підтримку. Лише у 2023 році наші психологи провели понад 8 000 сесій в семи різних регіонах України. Поблизу лінії фронту і на відвойованих Україною територіях мобільні клініки «Лікарів без кордонів» надають допомогу жителям сільської місцевості, більшість з яких пережили місяці боїв, насильства і воєнних дій.

«[25 лютого] у мене був день народження. Майже на день народження війна… Ми ховалися по підвалах. Вони [російські військові] їздили по селу на танках і бронетранспортерах», - пояснює 74-річний Анатолій Андрієвський з села Миролюбівка Херсонської області.

«Звичайно, страшно. Лягаєш і думаєш – хто його знає, що до ранку буде. Чи встанеш, чи ні. А як сам – це взагалі. Добре, коли вдвох, побалакати з кимось, а то сам був…»

Про психологів «Лікарів без кордонів» Анатолій Андрієвський дізнався від місцевих жителів. Тепер розмірковує над тим, щоб звернутися до них за допомогою. Однією з основних перешкод на шляху до психологічної підтримки є стигма, пов'язана з психічними розладами, і сором, який відчувають мешканці, звертаючись за психологічною підтримкою, особливо в сільській місцевості. Хоча консультації «Лікарів без кордонів» доступні для всіх, більшість наших пацієнтів – це жінки похилого віку.

«Чоловіки теж відчувають безсилля, безпорадність, а це не може не впливати на внутрішній стан. Із цим треба щось робити, бо від цього страждає і родина, і сама людина», - пояснює психологиня «Лікарів без кордонів» Тетяна Баранець.

Підтримка психічного здоров'я за допомогою спільноти

Далі від лінії фронту, на Кіровоградщині, люди, які втекли від бойових дій, намагаються впоратися з травмою, страхом і тривогою. Родини переселенців, переважно жінки з дітьми, адаптуються до нового життя. 
«Це Бонні, з відеогри. У нього все добре, і він любить спати», - пояснює восьмирічний Ваня, показуючи свою іграшку.

Хлопчик живе з мамою в притулку для вимушених переселенців. Спеціалісти «Лікарів без кордонів» допомагають Вані ділитися своїми емоціями та переживати їх за допомогою іграшок. 

У серпні 2022 року його сім'ю евакуювали з Вугледара, що на Донеччині. Багато дітей, які стали вимушеними переселенцями через війну, сумують за своїми домівками, друзями, минулим життям і вчителями. 
«Мій молодший син Ваня відчував вночі дуже сильну тривогу, йому страшно було засинати. Після розмови з психологом стало легше», - пояснює Олена Беда.

Більшість пацієнтів «Лікарів без кордонів» у Кіровоградській області мають симптоми, пов'язані з тривогою або депресією. Щоб допомогти пацієнтам впоратися з цим, наші психологи проводять як індивідуальні, так і групові заняття для дітей, а також надають підтримку членам їхніх сімей. З січня 2023 року по квітень команди «Лікарів без кордонів» провели понад 1000 групових занять з пацієнтами на Кіровоградщині, допомагаючи їм пережити тривожність, нав'язливі стани, травми та стрес.

«З дітками працюємо індивідуально: граємося, малюємо, допомагаємо подолати страхи, різні негативні емоції, пов’язані з тим, що вони пережили», - пояснює психологиня «Лікарів без кордонів» Світлана Алєксєєнко.

Групові психологічні сесії можуть бути підтримкою не лише для вимушених переселенців, але й для спільноти, в якій вони живуть. Під час таких сесій психологи та соціальні працівники «Лікарів без кордонів» розповідають про переваги психологічної допомоги. Це створює більш сприятливе середовище і ширше розуміння необхідності підтримки ментального здоров'я.

Перша психологічна допомога при травматичних подіях

Ракетні удари продовжують загрожувати життю цивільного населення і призводять до людських жертв навіть далеко від лінії фронту. Така фізична загроза також впливає на психічний стан населення по всій країні.

Для людей, які стикаються з наслідками обстрілів, психологічна перша допомога має важливе значення.  Вона підтримує їхню здатність справлятися з такими симптомами, як шок, панічні атаки, зміна апетиту і режиму сну, а також відмова від повсякденної діяльності.

У прифронтових регіонах – Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій і Херсонській областях –  команди «Лікарів без кордонів» реагують на гострі психологічні потреби людей, які постраждали від ракетних обстрілів. Наприклад, у березні 2023 року наші психологи працювали на місці ракетного удару по житловому району в Запоріжжі. 

Коли бригади мобільних клінік «Лікарів без кордонів» прибувають на місце ракетної атаки, перше, що вони роблять – це виявляють тих, хто перебуває у важкому психічному стані. Своєчасна і правильна допомога може скоротити час відновлення людини після такої травматичної події.

«Тут головне – допомогти людині прийти до тями, встановити з нею контакт, зрозуміти, що вона тебе бачить, чує, що вона взагалі розуміє, де вона зараз знаходиться, – пояснює психологиня «Лікарів без кордонів» Інна Потапенко, – Завжди звертали увагу на тих, хто сидить і мовчить, тому що для нас було зрозуміло, що це стан ступору, з якого людину треба виводити».

Взаємопідтримка та спеціалізована допомога

Для деяких пацієнтів однієї-двох психологічних сесій недостатньо. Щоб знизити ймовірність розвитку психічних розладів, запобігти подальшому розвитку симптомів і повернути здатність людини підтримувати стосунки та уникати усамітнення, необхідна довгострокова і спеціалізована допомога. 

У Київській області «Лікарі без кордонів» надають комплексну психіатричну допомогу та фізичну терапію людям, які зазнали катувань або жорстокого поводження. Пацієнти проходять комплексну психологічну та фізичну реабілітацію, повідомляють про поліпшення рухливості кінцівок і психічного стану. За допомогою групових та індивідуальних занять вони можуть поділитися своїми емоціями з іншими людьми, які також мали подібний досвід.

«Моральне насильство іноді було складнішим, ніж фізичне», - пояснює 52-річний Андрій Вербич, який зіткнувся з жорстоким поводженням і тортурами під час перебування в полоні у російських збройних сил.

«Включають пропаганду в камері, так що одне одного не чути. Якщо думати тільке про це, виникає відчуття, що ти втрачаєш здоровий глузд».

У Гостомелі мешканці, які зіткнулися з насильством і отримали травму, часто відчувають себе виключеними зі своєї спільноти та ізолюються. Поєднання групових та індивідуальних занять з психічного здоров'я може підтримати почуття самоідентифікації та приналежності до спільноти.

«Людина, особистість – це не лише негативний досвід. Це набагато ширше і набагато більше, - пояснює психологиня «Лікарів без кордонів» Мар'яна Квятковська, - Інколи сама людина про це забуває. Вона живе цією травмою, спогадами. Життя для них ділиться на «до» і «після», і вони відчувають себе в цьому вакуумі».

Психічне здоров'я – ключовий виклик для української системи охорони здоров'я

Незважаючи на те, що система охорони здоров'я України запроваджує ініціативи, спрямовані на покращення психічного добробуту, війна завдала руйнівного впливу на психічне здоров'я людей. Чим більше жителі піддаються впливу різних травматичних подій, тим більше у них шансів розвинути проблеми з психічним здоров'ям.

Брак психологів і консультантів у сільській місцевості, стигма, пов'язана з психічним здоров'ям, і реальність бойових дій ускладнюють отримання людьми допомоги. Без своєчасної та належної психологічної підтримки проблеми можуть перерости у довготривалі посттравматичні стресові розлади, тривожність та депресії й суттєво вплинути на якість життя людини.